- картання
- —————————————————————————————карта́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
картання — я, с. 1) Дія за знач. картати. 2) Гострий докір, лайка; кара (у 1 знач.), мука … Український тлумачний словник
бич — а/, ч. 1) Довгий батіг; канчук, нагайка. || Кий або палиця, якою б ють. 2) перен. Те, що завдає великої шкоди, лиха. 3) перен. Гостре викриття, картання. 4) Коротка частина ціпа, якою б ють, вимолочуючи колос; бияк … Український тлумачний словник
докір — (висловлене комусь / передане в інший спосіб звинувачення, невдоволення тощо), закид, дорікання, докора, дотинок, попрікання, нагана; картання (гостре / з лайкою); перекори (взаємні докори) Пор. осуд I, критика … Словник синонімів української мови